da.coolreferat.com.ua страница 1
скачать файл

Горбівська ЗОШ І – ІІІ ст.






2010 – 2011 н.р.

Мета: продовжити знайомити школярів із творчістю В. Сосюри, зосередити увагу на ідейно-художньому змісті поезій « Любіть Україну!» ; проаналізувати образ України, ідею єдності з рідною землею; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги, пошани до рідної України, її культури, звичаїв, образів, зневажливе ставлення до її загарбників, ворогів.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет В. Сосюри, набір пісень про Україну, тексти творів пись­менника, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Літературна вікторина «Відомий В. Сосюра»

• Коли і в якій області народився В. Сосюра? (06.01.1898 на Донеччині)

• За гороскопом В. Сосюра... (Козеріг)

• Родина, в якій ріс і виховувався майбутній поет. (Шахтарська)

• Творчістю яких письменників захоплювався В. Сосюра в дитинстві?

(Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна, М. Лєрмонтова)

• Вік В. Сосюри, коли він розпочав писати поетичні твори. (Чотирнадця­тирічним хлопцем)

• Перші збірки письменника, які принесли йому славу. («Поезії», «Червона зима»)

• Під час Другої світової війни В. Сосюра — кореспондент газети («За честь Батьківщини»)

• Збірка поезій письменника, за яку йому була присуджена Державна пре­мія

І ступеня. («Щоб сади шуміли»)

• За що денікінці намагалися розстріляти В. Сосюру? (Як петлюрівця)

• Автобіографічний роман письменника. («Третя Рота»)

• Подія, яка сталася з В. Сосюрою в Одесі у 1920 році. (Прийом до лав бій­ців Червоної Армії).

• Найулюбленіший колір Володимира Миколайовича? (Голубий).

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. « Ти мені – я тобі». Повторення відомостей із теорії літератури.

2.1. Ямб—віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом на другому складі.

2.2. Хорей — віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом на першому складі.

2.3. Дактиль — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на першому складі.

2.4. Амфібрахій — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на другому (середньому складі).

2.5. Анапест — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з на- голосом на третьому складі.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Пісня про Україну
IV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Безліч творів В. Сосюри присвячено патріотичній темі, упродовж цілого життя він повсякчас сповідається в любові та клянеться у вірності рідній землі. Причому образ Вітчизни поступово розростається: від маленької Тре­тьої Роти через степове роздолля Донеччини — до всього українського світу з неодмінними «ясними зорями» й «тихими водами». Саме за незгасну любов до України неповторному Володьці судилося зазнати найбільше прикрощів, але жодні приписи чи й навіть вироки не змусили його відректися від найдорожчого.

2. Аналізування вірша В. Сосюри «Любіть Україну» (зі збірки «Щоб сади шуміли»)

2.1. Виразне й осмислене читання поезії.

2.2. Словникова робота.

Купина – купа,кущ:

зойки – крики;

пурпуровий – темно-червоний;

канонади – гучні звуки від пострілів;

багнети – ножі на рушницях;

батареї – важка зброя, гармати.

2.3. Обмін враженнями щодо прочитаного.
2.4. Історія написання твору.

Поетична спадщина Сосюри багата патріотичними мотивами. Грізне життя фронту давало Сосюрі все новий матеріал. Біль за понівечений

Київ народив прекрасні рядки любові до України у жадані години його визволення. Поет часто потерпав за свої вірші. Йому навіть закидали, що він недруг україн­ського народу. Командній лізі Сталіна — Берії — Кагановича необхідно було вбити в людях саме дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі, до рідної країни. Патріотичний вірш «Любіть Україну!» у 1951р. став при­чиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру знову пере­стають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року. Вірш уперше був опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті».
2.5. Робота в малих групах.

1 група.


Визначити тему, ідею, основну думку, жанр , віршований розмір, римування поезії « Любіть Україну!».

Тема: зображення поетичного образу України, її краси і величі.

Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьків –щини.

Основна думка: любов до України є однією з невід'ємних частин духо­вності людини.

Жанр: громадянська лірика.

Римування: перехресне.

Віршований розмір: амфібрахій.

2 група


Зробити ідейний аналіз змісту вірша « Любіть Україну!».

«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину ви­зволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ «вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, наче на полотні вправного живописця. Сердечно, мовби в душу заглядаючи, звертається поет, зо­крема, до кожного з нас і до всього народу:

Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, і трави, і води,

в годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Поет змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять над

ставами, сяють вогні електростанцій. Ми всотуємо українську пісню, думу, красу українських національних святинь, які нагадують золоті моря пшениці в неозорих степах, сердечно любимо Україну «у сні й наяву, любимо і красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну».


Український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу іншиx на­родів, і ми повік не забудемо звитяг славного лицарства запорізького, тих безсмертних оборонців нашого краю, нашого козацького роду. Поет у творі звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема. Анафора «Любіть Україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним. Поетове слово звучить щиро й безпосередньо. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до юнака:

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

І сльози, і все до загину...

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну!

Палким закликом-заповітом завершується високопатріотичнa поезія В.Сосюри:

Всім серцем любіть Україну свою,—

І вічні ми будемо з нею.

3 група


Визначити художні особливості твору « Любіть Україну!».

Звертає на себе увагу емоційно-схвильований заклик – «любіть Україну», виражений двічі риторичним звертанням, яке і загострює увагу

читача, і передає емоції автора, і є ідейно-композиційною основою твору.

Автор не випадково використовує епітет «солов'їна». Саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов до рідної мови:

В грому канонад,що розвіяла в прах

Чужинців в зелених мундирах,

В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

До весен і світлих, і щирих.

Ця строфа цікава ще й тим, що В. Сосюра використовує один із найпо­ширеніших художніх засобів — метонімію, тобто заміну понять на основі їх зв'язку, перенесення назви одного явища на інше. Багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фа-

шистських окупантів, бо поезія написана в 1944 році.

Влучні, точні епітети викликають цілу симфонію асоціацій: «ви­шнева Україна», «мова солов'їна», «хмари пурпурові», «весни світлі і щирі» Нечисленні порівняння («любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води, між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками») доповнюють поетичний образ рідної землі. Метафора «в просторів солодкому чарі» образно пе­редає красу отчого краю, його природи.

Вираз «як та ку­пина, що горить — не згора» є перифразом біблійної неопалимої ку­пини як символу безсмертя народу, Батьківщини, яких не поневолити фа­шистам.

Україна у вірші постає живою, реальною. І вірш за­кінчується зверненням до молоді у формі заклику (юначе! дівчино!) до серця кожної людини.

Простота художніх засобів і їх довершеність дали поетові змогу втілити глибокий зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрий серцем

на добро, добрі вчинки — тим ти звеличиш і прославиш своє ім'я, свою Україну у ві­ках.

2.6. Обговорення змісту вірша. « Ланцюжок» - бесіда за питаннями:

• Яке значення має Батьківщина для кожної людини?

• 3 приводу чого В. Сосюра написав свій поетичний твір?

• Чому письменник уважає, що любити Україну потрібно як у щасливу мить, так і «годину непогоди»?

• Чим зумовлено те, що письменник, характеризуючи Україну, називає її вишневою?

• Що приваблює автора вірша в Батьківщині?

• Чим необхідно довести свою любов до рідного краю?

• Якою В. Сосюра зображує Україну? Чим вона нагадує людину?

• 3 якою метою Україна порівнюється з купиною?

• Як у вірші згадується воєнне лихоліття?

• Від чого застерігає автор поезій юнака і дівчину у своєму зверненні до них?

• Чому В. Сосюра акцентує увагу на вічному зв'язку кожної людини з Бать­ківщиною?

• Чим вразив вас даний вірш?

• Назвіть художні засоби, які використав поет, зображуючи Україну. Наведіть приклади з твору.

• Яким чином ви можете довести свою любов до рідного краю?

• Висловіть своє припущення стосовно майбутнього України.

2.7. Пошуково-дослідницька робота. Робота в парах.

--- Проведіть невелику пошуково-дослідницьку роботу: підрахуйте кількість ужитого у вірші дієслова «любити» в різних формах, іменника « Україна». Зробіть висновки.

( Це особливий стилістичний прийом, який виділяє головну думку).

--- Визначте деталі, які вказують на час написання вірша.

( « В огні канонад, що на захід женуть чужинців в зелених мундирах», « в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь…») – військовий час).


2.8. Образ України.

2.8.1. «Мікрофон». Які досягнення України ви бачите на сучасному етапі?

2.8.2. « Мозковий штурм». Дібрати слова, які асоціюються з образом України

вишнева


красива

мова солов'їна

Україна в світі єдина - одна

очі її ніжно карі

як та купина, що горить — не згора

ІV. Закріплення набутих знань, умінь і навичок.


  1. Прочитайте вислів М.Стельмаха про В. Сосюру




поезіїбезВолодимираСосюююююри

неможнауявитинашої

вересневоїщедрості,так

безпосередності,аосенібез

веснибезберезневої

якнеможнауявити



V. Підсумок уроку

1. Заключне слово вчителя.

В.Сосюра писав: « Летять роки, мов на екрані, мов вогке тьохкання в гаях… Сплелися боротьба й кохання,- а кращий хто, не знаю я».

2. Метод незакінчених речень.

---- Продовжити речення.

« Я думаю, що в ліриці В.Сосюри …»

« Я вражений тим, що…»

« Я не думав (ла), що…»

« Вірш « Любіть Україну» здається мені…»

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VII. Домашнє завдання

Вивчити вірш « Любіть Україну» напам’ять , уміти аналізувати поезію В.Сосюри.

Інтерактивна робота в малих групах

дасть змогу вам набути навичок спілкування та співпраці.

Після того. як вчитель об'єднав вас у малі групи і ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та представити результати роботи своєї групи .

Пропонуємо правила роботи в малих групах, які допоможуть вам організувати свою роботу.



  1. Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі.
    Головуючий (спікер):

    • зачитує завдання групи;

    • організовує порядок виконання;

    • пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

    • заохочує групу до роботи;

    • підбиває підсумки роботи;

    • за згодою групи визначає доповідача.

Секретар:

    • веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;

    • як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.

Посередник:

    • стежить за часом;

    •   заохочує групу до роботи.


Доповідач:

    • чітко висловлює думку, до якої дійшла група;

    • доповідає про результати роботи групи.

  1. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

  2. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне — не перебивайте один одного.

  3. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.

  4. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

  5. Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

МІКРОФОН

“Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:



  • говорити має тільки той, у кого “символічний” мікрофон;

  • подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

  • коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

Словникова робота

Купина – купа,кущ;

зойки – крики;

пурпуровий – темно- червоний;
канонади – гучні звуки від пострілів;
багнети – ножі на

рушницях


батареї – важка зброя, гармати.
3. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії В. Сосюри «Васильки» (1938)

3.1. Вступна промова.

Улюблений колір письменника — голубий. Голуба ріка поезії Сосюри напуватиме ще не одне покоління шанувальників його таланту.

Лірична героїня любовної лірики Сосюри при всій її варіантності завше зберігає зовнішню і внутрішню красу. Це неодмінно — красуня з блакитними очима.

Вірш «Васильки» написаний поетом під впливом однойменної народної пісні. Це невеличка поетична мініатюра — роздум про вічну красу життя. Вірш має всього дванадцять рядків, але наповнені вони багатством асоціацій, виразністю образів і глибиною поетичного бачення.

3.2. Виразне й осмислене читання поезії.

3.3. Евристична бесіда, виконання завдань.

Тема. Оспівування щирого почуття, щасливої миті у душі закоханих.

Ідея: возвеличення кохання — смисл життя кожної людини

Основна думка: «...і синіє щастя у душі моїй».

Жанр: інтимна лірика.

Римування: перехресне.

Віршовий розмір: шестистопний хорей з широким використанням пірихію (парних ненаголошених складів). Цей розмір відповідає народнопісен­ному.

Аналізування поезії.

• Про що свідчить початок вірша?

• Чому поет порівнює очі коханої з васильками?

• Що, на ваш погляд, уособлюють васильки?

• Яким чином краса коханої і природи пов'язані між собою?

• У чому поет вбачає щастя? Від чого воно залежить?

• Вмотивуйте, що васильки — символ щастя, кохання, посилаючись на факти з вірша.

• Чому кохані можуть перетворитися на квіти?

• Що відбуватиметься з героями впродовж життя?

• Що символізує плинність часу?

• Яким чином внутрішні почуття героя гармоніюють з красою василькового поля?

• Чи буває кохання перешкодою до щастя? Наведіть переконливі приклади з художніх творів, кінофільмів, власного життя.

3.4. Доберіть до слів «щастя» і «любов» синоніми.

3.5. «Мікрофон». Від кого (чого) залежить щастя людини?

3.6. Робота у малих групах.

На кожній пелюстці волошки у стислій пись­мовій формі висловити думку: «Кохання — це...».

Прочитайте вислів М.Стельмаха про В. Сосюру



поезіїбезВолодимираСосюри

неможнауявитинашої

вересневоїщедрості,так

безпосередності,аосенібез

веснибезберезневої

якнеможнауявити

1.Знайдіть спільне та відмінне між патріотичною та інтимною лірикою.

Спільне

Виражаються почуття і роздуми ліричного героя;

Висока емоційність;

Багато художніх засобів;

Стислий виклад, віршова форма, малий обсяг.

Відмінне


Патріотична лірика

Інтимна лірика

Говориться про важливі суспільні події, явища;

звучить заклик до патріотизму, активної громадянської позиції.



Говориться про особисті почуття, які знаходять відгук у серцях багатьох людей;

оспівується щирість, кохання, вірність, загальнолюдські цінності.


1 група.


Визначити тему, ідею, основну думку, жанр , віршований розмір, римування поезії « Любіть Україну!».

Тема: зображення поетичного образу України, її краси і величі.

Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного к р а: к і в -шини,

Основна думка: любов до України є однією з невід'ємних частин духо­вності людини

Жанр: громадянська лірика.

Римування: перехресне.

Віршований розмір: амфібрахій.

2 група


Зробити ідейний аналіз змісту вірша « Любіть Україну!».

«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину ви­зволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ «вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, наче на полотні вправного живописця. Сердечно, мовби в душу заглядаючи, звертається поет, зо­крема, до кожного з нас і до всього народу:

Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, і трави, і води,

в годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Поет змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять над

ставами, сяють вогні електростанцій. Ми всотуємо українську пісню, думу, красу українських національних святинь, які нагадують золоті моря пшениці в неозорих степах, сердечно любимо Україну «у сні й наяву, любимо і красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну».

Український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу іншиx на­родів, і ми повік не забудемо звитяг славного лицарства запорізького, тих безсмертних оборонців нашого краю, нашого козацького роду

Поет у творі звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема. Анафора

«Любіть Україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним. Поетове слово звучить щиро й безпосередньо. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до юнака:

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

І сльози, і все до загину...

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну!

Палким закликом-заповітом завершується високопатріотичнa поезія В.Сосюри: Всім серцем любіть Україну свою,—

І вічні ми будемо з нею.

3 група


Визначити художні особливості твору « Любіть Україну!».

Звертає на себе увагу емоційно-схвильований заклик – «любіть Україну», виражений двічі риторичним звертанням, яке і загострює увагу читача, і передає емоції автора, і є ідейно-композиційною основою твору.

Автор не випадково використовує епітет «солов'їна». Саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов до рідної мови:

В грому канонад,що розвіяла в прах

Чужинців в зелених мундирах,

В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

До весен і світлих, і щирих.

Ця строфа цікава ще й тим, що В. Сосюра використовує один із найпо­ширеніших художніх засобів — метонімію, тобто заміну понять на основі їх зв'язку, перенесення назви одного явища на інше. Багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фа­шистських окупантів, бо поезія написана в 1944 році.

Влучні, точні епітети викликають цілу симфонію асоціацій: «ви­шнева Україна», «мова солов'їна», «хмари пурпурові», «весни світлі і щирі» Нечисленні порівняння («любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води, між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками») доповнюють поетичний образ рідної землі. Метафора «в просторів солодкому чарі» образно пе­редає красу отчого краю, його природи.

Вираз «як та ку­пина, що горить — не згора» є перифразом біблійної неопалимої ку­пини як символу безсмертя народу, Батьківщини, яких не поневолити фа­шистам.



Україна у вірші постає живою, реальною. І вірш за­кінчується зверненням до молоді у формі заклику (юначе! дівчино!) до серця кожної людини.

Простота художніх засобів і їх довершеність дали поетові змогу втілити глибокий зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрий серцем на добро, добрі вчинки — тим ти звеличиш і прославиш своє ім'я, свою Україну у ві­ках.
скачать файл



Смотрите также:
Мета: продовжити знайомити школярів із творчістю В. Сосюри, зосередити увагу на ідейно-художньому змісті поезій «Любіть Україну!»; проаналізувати образ України, ідею єдності з рідною землею
164.59kb.
Новела «Камінний хрест» психологічне розкриття теми еміграції. Новаторство Василя Стефаника. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Поняття про експресіонізм
106.39kb.
Мета: поглибити знання учнів про незалежну Україну та її державні символи, проаналізувати етапи здобуття українським народом державної самостійності
66.45kb.
Шевченко – поет, художник,патріот Мета : глибше познайомити дітей з життям і творчістю великого українського поета Т. Г. Шевченка; вчити виразно, з правильною інтонацією читати вірші Шевченка і про Шевченка; сприймати зміст поезій на слух
70.88kb.
Ідея єдності, згуртованості нашого народу на сторінках оповідання Антона Лотоцького „ Михайло-семиліток
75.09kb.
Відритий урок, проведений у 9 класі вчитель Іванова Оксана Володимирівна Тема уроку. Неспокій і талант два крила долі поета пісняра Андрія Малишка (пісенна творчість поета). Мета уроку
106.53kb.
Скринька народних казок. Горобець та билина
62.46kb.
А урок цей незвичайний
43.16kb.
Тема. Життя і творчість Павла Тичини. Музика природи в поезії Павла Тичини. П. Тичина «Гаї шумлять…», «Хор лісових дзвіночків»
235.06kb.
Медвинськазагальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Розробка виховної години до Дня Соборності України Класнийкерівник 11 класу: Ткаченко Н. В. Мета
105.32kb.
Бебіна Валентина Іванівна, вчитель початкових класів Балаклійської загальноосвітньої школи I-III ступенів №6, Харківської області. Тема уроку. Гори. Карпатські гори. Мета уроку
80.9kb.
Родина від батька до сина Мета уроку
117.12kb.